Ярослав Куцан, 11-річний хлопчик, якого життя навчило дорослішати надто швидко. Він завжди був дуже близький зі своїм татом, який був для нього не просто татом, а справжнім другом, наставником і прикладом. Разом вони проводили багато часу на рибалці - це було їхнє особливе заняття, де кожен спільний момент залишився теплим спогадом у серці Ярослава. Тато навчив його терпінню, уважності й любові до природи. Але тепер він змушений згадувати ці миті самотужки.
Втрата тата залишила важку порожнечу і Ярославу часом дуже непросто. Він часто відчуває себе відповідальним за свого молодшого братика, хоче бути для нього такою ж підтримкою, якою був для нього самого тато. Ярослав прагне допомагати мамі, яка одна намагається зберігати тепло в родині, хоча сам теж переживає великий біль.
Його мрія - повернутися до рибалки, знайти там розраду, яку відчував поруч із татом. Будь-яка фінансова підтримка для цієї родини допоможе Ярославу забезпечувати його базові потреби з якими важко справлятися його мамі, такое це допоможе у їй родині зберігати світлий спогад про тата й відчути, що вони не самі у цій втраті і що Божа турбота над їхньою родиною.

